Нормативно - правові документи

Перелік необхідної документації в кабінеті хімії

1. Загальна нормативно-правова база
1.2. Закон України Про освіту
1.3.  Закон України Про загальну середню освіту
1.4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти
1.5. Національна доктрина розвитку освіти
1.6. Державна програма "Вчитель"
1.7. Конвенція про права дитини
1.8. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників     державнихнавчально-виховних закладів України
1.9. Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу
1.10. Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечнимипредметами
1.10. Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу 
1.11. Типове положення про атестацію педагогічних працівників (зі змінами)
2. Документація кабінету хімії
2.1. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
2.3. Безпечне проведення занять
2.4. Матеріально-технічне забезпечення кабінету хімії
2.5. Вимоги до складання плану роботи навчального кабінету на 
навчальний рік
2.6. Про затвердження “Типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів”
2.7. Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті (лабораторії) хімії
2.8. Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей
2.9. Про затвердження Змін до Інструкції з інвентаризації основних засобів
2.10. Інвентарна  книга 
2.11. Матеріальна книга 
2.12. Паспорт кабінету хімії
2. 13. Про затвердження Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ
2.14. Групи зберігання хімічних реактивів
2.15. Перспективний план роботи кабінету
2.16. Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом

3. Санітарно-гігієнічні вимоги

3.1. Державні санітарні правила і норми влаштування кабінетів - ДСанПіН 5.5.2.008-01
3.2. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98
3.3. Про затвердження Правил користування електричною енергією

4. Техніка безпеки та охорона праці
5. Навчально-методичне забезпечення кабінету
5.4. Перелік посібників з хімії на 2015-2016 н.р.
5.5. Програми з хімії
5.6. Календарне планування з хімії
5.7. Поурочні плани-конспекти з хімії (окремі зразки уроків)
5.8. Підручники з хімії
5.9. Посібники з хімії
5.11. Науково-популярні журнали з хімії
5.12. Матеріали педагогічного досвіду з хімії
5.13. Тематична картотека засобів навчання і навчального обладнання з хімії
5.14. Матеріали до атестації
5.15. Стенди постійної та змінної експозиції, таблиці

VІ. Оплата праці
VІІ. Позаштатні ситуації

Перелік необхідної документації у кабінеті хімії

Паспорт кабінету хімії
Основні вимоги до кабінету хімії
Обов'язки вчителя та лаборанта

  1. Акт-дозвіл на проведення занять в кабінеті хімії
  2. Правила безпеки під час проведення занять в кабінеті хімії
  3. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів
  4. Журнал оперативного адміністративно-громадського контролю
  5. Журнал обліку використаних реактивів
  6. Пам’ятка з пожежної безпеки
  7. План евакуації, схема евакуації з кабінета хімії під час винекненя пожежі
  8. Акт списання хім.реактивів термін дії яких закінчився, або порушені умови їх зберігання.

Загальні інструкції на уроках хімії

  1. Загальна інструкція для кабінету хімії
  2. Інструкція з пожежної безпеки
  3. Інструкція при роботі з електроприладами
  4. Інструкція з надання першої долікарської допомоги в кабінеті хімії
  5. Інструкція з ОП при роботі з витяжною шафою
  6. Інструкція з ОП при роботі із скляним посудом
  7. Інструкція при роботі з кислотами і лугами
  8. Інструкція при роботі з органічними розчинниками
  9. Інструкція при роботі з амоніаком
  10. Інструкція з ОП під час проведення екскурсії

Інструкції до практичних та лабораторних робіт з хімії

Правила зберігання хімічних реактивів

1. Хімічні реактиви зберігаються у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку.
2. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведеному для нього місці.
3. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках із притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також із притертими пробками.
4. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою
5. Зберігати хімічні речовини без етикеток, із нерозбірливими написами не дозволяється.

Групи зберігання хімічних реактивів

номер групи
Загальні властивості групи
Приклади речовин із переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів
Умови зберігання
1
Вибухові речовини
У переліках немає
Заносити в навчальний заклад заборонено
2
Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази
Літій, натрій, кальцій,
кальцій карбід
У лаборант-ській у шафі під замком або разом із легкозаймис-тими речовинами
3
Самозаймаються при неправильному зберіганні
У переліках немає
4
Легкозаймисті рідини
Діетиловий етер, ацетон,бензен, етанол, бутанол
У лаборантській у металевому ящику
5
Легкозаймисті тверді речовини
Сірка, фосфор червоний
У лаборантській у шафі під замком
6
Займисті реактиви (окисники)
нітратна кислота, калій нітрат, натрій нітрат
У лаборант-ській у шафі окремо від 4-ї і 5-ї групи
7
Речовини підвищеної фізіологічної активності
Йод, бром, оксиди Барію, Кальцію, гідроксиди Калію, Натрію та Кальцію, амоній дихромат та інші
У лаборантській у сейфі
8
Малошкідливі речовини і практично безпечні
Натрій хлорид, сахароза, крейда, ортоборатна кислота, магній сульфат тощо
У кабінеті в закритих шафах, у лаборантській у шафі

Методичні матеріали з хімії

1.  Календарно-тематичне планування з хімії 7 клас 2016-2017 н.р.  https://drive.google.com/file/d/0B8rA8IGvsZkvTFV4QXZEZDlwb1E/view?usp=sharing

2. Календарно-тематичне планування з хімії 8 клас 2016-2017 н.р.
https://drive.google.com/file/d/0B8rA8IGvsZkvZnkxTE05bFk4VTQ/view?usp=sharing

3. Календарно-тематичне планування з хімії 9 клас  2016-2017 н. р.  https://drive.google.com/file/d/0B8rA8IGvsZkvQjQ4SlJmamVMMTg/view?usp=sharing

4. Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2016-2017 н. р.
https://drive.google.com/file/d/0B8rA8IGvsZkvNGV4WHdvUWt2bTQ/view?usp=sharing


Тести "Правила поводження з хімічному кабінеті"
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc6AbvPnBnwMbDYqxqFOIHt2pV-DASw74rWkR9gFRhJPlxR9g/viewform?usp=sf_link


Кiлькiсть переглядiв: 571

ПРО ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ПИТАНЬ РОЗРОБЛЕННЯ ІНСТРУКЦІЙ З БЕЗПЕКИПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУВ КАБІНЕТАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО НАПРЯМУ

 https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOEM1FGX0JJT054S0U/view?usp=sharing

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРО ПРЕКУРСОРИ 

 https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOELUdKYlQzVWFOZDA/view?usp=sharing

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В КАБІНЕТАХ ФІЗИКИ ТА ХІМІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ   

https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOESUNlMmota3lzdTA/view?usp=sharing

ПРО ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «БЕЗПЕЧНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО НАПРЯМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOEaHFrNGctcEdwemM/view?usp=sharing 

ПРО ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ, ПРОВЕДЕННЯ ІНСТРУКТАЖІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ, БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOEZ3hqNXB5N3QzeDA/view?usp=sharing 

ПОРАДНИК МЕТОДИСТА ПО ОРГАНІЗАЦІЇ БЖД

https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOEb1kwazFQTk9SVnM/view?usp=sharing 

МЕТОДИЧНИЙ ЛИСТ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН  У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В 2014-2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

https://drive.google.com/file/d/0B_-d0qU2StOERTM2S2RwSE8tWjA/view?usp=sharing
  

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРОНАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ З ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ




ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З БЖД

ПЛАН РОБОТИ КАБІНЕТУ ХІМІЇ НА 2014-2015 Н.Р.

ПРОГРАМИ З ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ ЗА НОВИМИ ДЕРЖСТАНДАРТАМИ


АКТ-ДОЗВІЛ НА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ


БЕЗПЕКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В КАБІНЕТІ ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ

ІНСТРУКЦІЯ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В КАБІНЕТІ ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ

ІНСТРУКЦІЇ З ТБ НА УРОКАХ ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році








Правила безпеки при роботах з хімії.
Реактиви, правила зберігання і роботи з ними

Завдання:
                Ознайомитися з нормативними документами з правил техніки безпеки в хімічній лабораторії, зберігання та поводження з реактивами; з Базовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів;  скласти схему розміщення реактивів різних груп в шухлядах та сейфі лабораторії хімії; оформити зразки етикеток для демонстраційних реактивів; оформити пакет документів з даної теми в методичну папку вчителя-початківця.
Усю роботу по обладнанню нових і вдосконаленню існуючих кабінетів хімії треба проводити, додержуючи вимог гігієни праці та правил техніки безпе­ки — протипожежної охорони, захисту від ураження електрич­ним струмом, отруєння газом, запобігання опікам кислотами, лугами та ін. Цих правил безпеки слід додержувати і під час виконання різних експериментів. У проведенні робіт з техніки безпеки працівники шкіл керуються «Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів», що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004р. № 601 ([4], стор. 73-80), і «Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», введеними в дію 01.12.98р. ДНАОП 9.2.30-1.06-98 ([4], стор. 88-115).
Питання про розміщення кабінету хімії в школі не має однозначного розв'язання. Якщо він розміщений на першому поверсі, це полегшує його водопостачання, проведення кана­лізації, поліпшує доступ повітря. Проте, щоб зручно було встановлювати витяжні пристрої, кабінети хімії розміщують на останньому поверсі.
Вибираючи приміщення і розставляючи меблі, треба керуватися існуючими санітарно-гігієнічними нормами.
У більшості шкіл для хімічного кабінету відводиться два приміщення: клас-лабораторія площею 66-70 м2 (дов­жина — 10-11 м, ширина — 6-7 м) і лаборантська площею 15-18 м2. Довжина приміщення класу-лабораторії не повинна пере­вищувати 10-11м. Отже, відстань від останніх учнівських столів до класної дошки не більша ніж 9 метрів.
У кабінеті хімії треба подбати про природне і штучне освітлення. Встановлено, що недостатнє освітлення зменшує працездат­ність, призводить до погіршення зору. У зв'язку з різними видами робіт, що виконуються в хімічному кабінеті, освітленість лабораторних столів має бути не менша ніж 150 лк.
Звичайно  в  кабінетах  хімії  є  однобічне  природне  освітлення: вікна знаходяться ліворуч від робочих місць учнів. Для забезпечення високого коефіцієнта природного освіт­лення треба звернути увагу на чистоту шибок (коли шибки за­порошені, затримується 30-40% світлових променів). Не мож­на захаращувати підвіконня різними приладами, макетами і фарбувати стіни в темні тони.
Для штучного освітлення застосовують джерела світла, які забезпечують досить рівномірне, розсіяне освітлення, не змінюючи фізико-хімічних властивостей повітря. Проводку роблять закритою. Краще використовувати люмінесцентні лам­пи, бо лампи розжарювання погіршують умови роботи в кабі­неті хімії.
Треба мати на увазі, що мішане освітлення (природне і штучне) не впливає на організм, а навпаки, сприяє зоровим функціям.
Температура і фізико-хімічні власти­вості повітря дуже впливають на працездатність учнів. Під­вищення температури під час роботи приводить до швидкого стомлення. У погано провітрюваних приміщеннях одночасно з підвищенням температури збільшується вологість повітря, під­вищується концентрація карбон (IV) оксиду від 0,04 до 1,84%, скупчуються аміак та інші речовини.
Необхідно, щоб вікна класу-лабораторії і лаборантської мали фрамуги і кватирки, які легко від­чиняються. Чисте повітря надходить через вентиляційні пристрої фрамуг або кватирки, загальна площа яких має становити не менше ніж 1/50 площі підлоги.
Відчиняти вікна для провітрювання треба під час перерв. Таке провітрювання ефективніше від звичайного в 5-10 разів. Особливо старанно провітрюють лабораторію після уроків, на яких проводилися досліди, що супроводжувалися виділенням у повітря пари і газів.
Крім загального провітрювання, у хімічній лабораторії встановлюють додатково витяжні шафи.
Вибираючи приміщення для хімічного кабінету, треба мати на увазі, що з усіх шкільних приміщень він становить найбільшу небезпеку в пожежному відношенні. Цими особливостями зумовлюються вимоги до хімічної лабораторії:
1) розміщувати кабінет потрібно на верхньому поверсі, щоб запобігти  проникненню  шкідливих для  здоров'я  газоподібних речовин у інші приміщення школи. Біля кабінету мають бути сходи, які ведуть на вулицю, для евакуації учнів у разі потреби (наприклад, під час пожежі);
2) препараторська кімната повинна примикати до кабінету і мати два виходи: у клас-лабораторію і в коридор. Додатковий вихід  потрібний,  щоб зручно було працювати лаборантові і вчителеві.
З метою пожежної безпеки у кабінеті мають бути справни­ми водопровід і каналізація. Якщо в кабінеті немає водопроводу, необхідно мати запас води в бачку і ручний вогнегасник.
Для гасіння рідин, які не змішуються з водою (бензину, гасу, бензену тощо), а також електропроводки треба користуватися ручним вуглекислотним вогнегасником. Маса заряду вогнегасника — 3,58 кг. З 1 кг рідкого карбон(IV) оксиду утворюється понад 450 л вуглекислого газу. Рекомендується мати в хімічному кабінеті кусок повсті або грубу сукняну ковдру, ящик з піском. Учитель і лаборант повинні стежити, щоб протипожежні засоби були завжди на своєму місці (біля входу в кабінет) і повністю готовими до засто­сування.
Наявність в хімічній лабораторії концентрованих кислот, лугів, отруйних та вогненебезпечних речовин потребує від учнів особливого в ній поводження. Нещасні випадки завжди мають місце через порушення основних правил поведінки та поводження з реактивами і приладами. Правила поведінки в хімічному кабінеті мають бути чітко написані, вивішені на видному місці і на першому ж уроці доведені до учнів (див. додаток 2). Більш ефективним опанування правилами поведінки та техніки безпеки в кабінеті хімії буде із застосуванням спеціальних знаків. Вони оптимізують сприйняття даної інформації та полегшують її запам’ятовування ([6], додаток 3). Точне дотримання правил гарантує повну безпеку роботи в кабінеті хімії. [5]
У хімічному кабінеті обов’язково має бути настінна шафа-аптечка або комбінована поличка-аптечка ([4], стор. 114-115). Її розміщують на видному місці,  замикають. Ключі від аптечки повинні бути в завідуючого кабінетом, викладача, що проводить заняття в лабораторії, і лаборанта. На склянках і коробочках, що зберігаються в аптечці, мають бути етикетки з чіткими написами назв медикаментів.
Якщо стався нещасний випадок, то, незалежно від його ха­рактеру, учитель повинен послати учнів викликати медичну допомогу, а сам разом з лаборантом надати першу допомогу (див. [4], стор.103-106; додаток 4). Не слід посилати по лікаря лаборанта, бо може виникнути потреба в негайному застосуванні нейтралізуючих розчинів, лі­кувальних речовин і медичних засобів, місцезнаходження яких найкраще відоме лаборантові. У серйозних випадках необхідно одночасно з викликом лікаря і наданням першої допомоги по­чати готувати все те, що рекомендується в даних випадках і має бути в хімічному кабінеті (протиопікові засоби, блювотні, антидоти та ін.). [2]

Хімічні реактиви і матеріали
Список хімічних реактивів і матеріалів, необхідних для використання в школі, наведений в Базовому переліку засобів навчання та обладнання, складених на основі аналізу змісту навчання за програмою, що затверджена Міністерством освіти і науки України ([4], стор. 58-72).
У відповідності до державних стандартів і технічних вимог існує ряд класифікацій хімічних реактивів: за чистотою, небезпечністю, способам транспортування та зберігання, хімічною природою тощо. Згідно цим розподілам реактиви розміщують в кабінеті (лабораторії) для зберігання та використання.
За хімічною природою реактиви поділяють на неорганічні (метали і неметали, оксиди металів і неметалів, гідроксиди металів, кислоти і солі) і органічні (вуглеводні, спирти, альдегіди і кетони, карбонові кислоти, вуглеводи, гетероциклічні сполуки, індикатори, барв­ники для мікроскопічних досліджень, специфічні реактиви, біо­хімічні препарати). Серед них є реактиви звичайні, що вико­ристовуються в повсякденній лабораторній практиці (кислоти, луги, оксиди кальцію і барію, солі, індикатори), і велика група спеціальних реактивів, які мають обмежені галузеві застосу­вання.
За небезпечністю реактиви класифікують на вісім груп (див. додаток 5). Перша група – вибухові речовини та третя групи – самозаймисті речовини – у переліку реактивів для шкіл відсутні; зберігати та використовувати їх у школах категорично забороняється. А на інші реактиви 2 – 8 груп в кабінеті слід завести картотеку (див. додаток 4; „Химия в школе”, 1982.-№2. –С.59-64). Більшість шкільних реактивів належить до восьмої групи.
Найпоширеніші технічні показники, що характеризують якість хімічних реактивів і матеріалів, такі: 1) вміст основної речовини; 2) вміст домішок (катіонів і аніонів); 3) вологість; 4) зольність (в органічних реактивах).
За ступенем чистоти, процентним вмістом основної речовини та домішок, реактивам надається ряд категорій. Як правило, для шкільних хімічних лабораторій можна об­межитися кваліфікацією «чистий» (ч), а деякі реактиви повинні мати кваліфікацію «чистий для аналізу» (чда). «Хімічно чисті» реактиви (хч) можна використовувати лише під час проведення факультативних занять з аналітичної хімії. Реактиви «особли­вої чистоти» (осч) не слід застосовувати в школі у зв'язку з їх високою ціною. Крім зазначених категорій реактивів, розрізняють ще реак­тиви технічні (техн.) і очищені (оч.). Окремі речовини, які за умовами використання не потребують особливої чистоти, мо­жуть застосовуватися як технічні реактиви.
Для шкіл першорядного значення набувають не стільки асортимент і ступінь чистоти багатьох реактивів, скільки відповідне їх роз­фасування: воно має бути дрібним, щоб використовувати реак­тиви як роздавальний матеріал, і достатньо крупним для де­монстрацій і поповнення запасів, витрачених під час занять.
Для фасування реактивів, що використовуються в школах, застосовують таку первинну тару: ампули скляні та з полімер­них матеріалів (поліетиленові, поліхлорвінілові, поліамідні для індикаторів, низькокиплячих рідин, фіксаналів тощо в наваж­ках від 0,1 до 5 г); банки — скляні, поліетиленові, з білої жер­сті, оцинкованої або листової сталі — застосовують для фасу­вання твердих сипких речовин; склянки і флакони поліетиле­нові — для фасування рідких і з низькою точкою плавлення твердих хімічних реактивів та препаратів.
Усі види тари після фасування реактивів і закупорювання треба старанно герметизувати з метою кількісного збереження реактиву, щоб запобігти випаровуванню, витіканню або просо­чуванню речовин, проникненню навколишнього повітря.
Етикетку на склянках з рідкими реактивами треба вкривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріа­лом, що захищає її від хімічної дії реактиву.
Якщо реактив має отруйні, вогненебезпечні або вибухові властивості, на тару наклеюють додаткову етикетку затвердже­ного зразка з написами різного кольору: вогненебезпечний — червоного, отруйний — жовтого, вибухонебезпечний — голубого, а якщо його треба оберігати від води — то зеленого.

Для зберігання реактивів найбільш пристосовані секційні шафи з глухими дверцятами. Вони мають полиці і напівполиці, відстань між якими можна регулювати. Неве­лика глибина шафи дає змогу розмістити склянки і банки з реактивами за певною системою (2—3 ряди), щоб було легко і зручно відбирати реактиви для уроків.
Є кілька систем розміщення реактивів:
1. Розміщення реактивів за класами: прості речовини, окси­ди, основи, кислоти, солі, вуглеводні, спирти, альдегіди, кетони,естери, вуглеводи, нітрогенвмісні органічні сполуки, різні допоміжні матеріали.
2.      На верхній полиці шафи розміщують прості речовини: на
одній половині полиці — метали, на другій — неметали. Потімшафу заповнюють реактивами за таким планом: на другій полиці згори — оксиди, на третій — гідроксиди. Після цього розміщують солі за аніонами в такому порядку: хлориди, броміди, йодиди, фториди, сульфіди, сульфіти, нітрати, нітрити, фосфати, карбонати, силікати та ін. У нижній секції шафи розміщують за класами органічні речовини.
3.      На полицях згори донизу і зліва направо розставляютьнеорганічні речовини в такому порядку: метал, потім його окси­ди, гідроксиди, солі (хлориди, броміди, йодиди, фториди, сульфіди, сульфати, нітрати, нітрити, фосфати, карбонати та  ін.), потім наступний за зростанням атомної маси метал та його спо­луки в тому самому порядку. Органічні речовини розміщують за класами після неорганічних.
Найраціональнішою з погляду наукової організації праці є остання система розміщення реактивів. Вона дає змогу швидко знайти потрібний реактив, виявити, якого реактиву немає зовсім або він є в недостатній кількості.
Проте ця система має недолік: банки з реактивами можна розмістити на полицях тільки в один ряд, хоча площа полиць дає змогу поставити банки з реактивами в два і три ряди. Частина шафи залишається незаповненою, що небажано з по­гляду економії площі.
Цей недолік можна усунути, розмістивши банки з реакти­вами на полиці в два-три і напівполицях — в один-два ряди. Розставляючи реактиви, треба враховувати частоту їх викори­стання в лабораторії. Так, на верхній полиці доцільно розмі­стити реактиви, які рідко доводиться знімати з полиці: сполуки магнію, мангану, ніколу, кобальту тощо. Тоді на середніх і нижніх полицях верхньої секції стоятимуть реактиви, які часто використовуються: сполуки натрію, калію, амонію, кальцію, ба­рію, заліза, алюмінію, цинку, міді та ін. Після розміщення спо­лук металів ставлять банки з неметалами та оксидами, а також деякі інші реактиви і матеріали, що використовуються для фа­культативних занять і гурткової роботи. Потім за класами роз­міщують органічні речовини.
Кожний реактив зберігають в окремій банці, яку знову заповнюють після витрачання речовини (речовиною тієї са­мої чистоти). Запаси реактивів треба зберігати в спеціально відведеному для цього сховищі в такому самому порядку. На полицях зазначають назви реактивів, щоб легше було їх знайти.
В описаній вище шафі зберігають лише сухі речовини. Рідкі, леткі, вогненебезпечні речовини, концентровані кислоти збері­гають окремо в спеціально пристосованих для цього сховищах (у витяжних шафах і сейфі).
Леткі речовини і небезпечні в поводженні реактиви збері­гають під тягою. Найзручнішими для цього є стінні витяжні шафи, що розмежовують лаборантське приміщення і клас-лабораторію. В їхній нижній частині є полиці для зберігання скля­нок і банок з леткими і небезпечними в поводженні реактивами (концентрованими кислотами, лугами, деякими органічними ре­човинами тощо). З боку лабораторії нижня секція витяжної шафи закрита стіною, а з боку лаборантської кімнати вона щільно закривається дверцятами і з'єднується з верхньою, за­скленою частиною спеціальними вентиляційними отворами, що розміщені збоку і закриті сітками (див. додаток 5).
Для зберігання отруйних і вогненебезпечних речовин вико­ристовують невеликі вогнетривкі шафи. Доцільно в нижній сек­ції шафи поставити спеціальні металеві ящики або сейф, в яких можна розмістити вогненебезпечні речовини. Ключ від шафи або сейфа зберігається у завідуючого кабінетом, який не повинен нікому його передавати. На посудині з отруйною речовиною має бути етикетка з написом «Отрута!».
Для складання схеми зберігання реактивів на аркуші паперу малюють контури секцій та полиць і заносять в них назви (формули) реактивів із Базового переліку з урахуванням груп та правил зберігання. Спочатку визначають місця зберігання небезпечних реактивів. Потім розміщують реактиви восьмої групи з урахуванням класифікації та рівномірності завантаження секцій шаф. [2, 7]

Спосіб зберігання реактивів вибирають залежно від власти­востей самих реактивів. Неорганічні і органічні реактиви збе­рігають окремо. Серед реактивів є гігроскопічні, леткі, отруйні, вогненебезпечні. Гігроскопічні реактиви (гідроксиди натрію, калію, селітри тощо) треба зберігати в скляних банках з кор­ками або гумовими пробками, залитими парафіном. Коли є ве­лика кількість реактиву, то його надбирають трохи для повсяк­денного витрачання, а решту зберігають серед запасних реак­тивів.
Речовини леткі (хлорид амонію, карбонат амонію, діетило­вий етер, хлороформ та ін.) зберігають у склянках з притер­тими пробками, залитими гіпсом або парафіном і обв'язаними пергаментом. Рекомендується для герметизації трохи змазувати притерті пробки технічним вазеліном або ж надівати на них гумові ковпачки, які легко виготовити з пальців гумових рука­вичок, велосипедних шин (дитячих велокамер) або дитячих сосок.
Кислоти зберігають окремо від інших реактивів у нижній частині витяжної шафи, в особливих склянках з притертими пробками, залитими гіпсом або смолою і зверху закритими скляними ковпачками. Великі бутлі з кислотами треба зберіга­ти в окремому підвальному приміщенні, що замикається. Пла­викова кислота роз'їдає скло, і тому її зберігають у поліетиле­новій посудині з пробкою, яка щільно закривається.
Для повсякденної роботи потрібно розлити кислоти в менші склянки, додержуючи всіх правил техніки безпеки.
Горючі речовини (бензин, гас, бензен та ін.) збері­гають або в металевому посуді, або в склянках, вміщених у ме­талеві банки з піском. На посуді з цими речовинами має бути етикетка з червоним написом «Вогненебезпечно!».
Реактиви, що змінюються під дією світла, треба зберігати в жовтих або темних склянках, іноді вставлених у картонну коробку. Реактиви, які не можна зберігати в скляній тарі, вмі­щують у тару з матеріалів, стійких проти дії даного реактиву. Так, фтороводневу кислоту треба зберігати в посудинах з пара­фіну, поліетилену або фторопласту. Зберігання вогненебезпечних реактивів (спиртів, бензину, ацетону тощо) потребує спеціальних умов.
Бром зберігають у склянці з притертою пробкою, залитою гіпсом, вміщеній у металеву банку з піском, або в ексикаторі, закритому змазаною вазеліном кришкою. Металічні натрій, ка­лій і кальцій зберігають у гасі в металевих банках з кришками, які щільно закриваються, або в скляних банках, вміщених у металеві коробки, а літій зберігають у вазеліні.
Органічні речовини зберігають в окремій секції шафи. Шафи з реактивами ставлять у лаборантському приміщенні.

Досі йшлося про розміщення і зберігання реактивів у та­кому вигляді, в якому вони надходять до шкіл з торговельної мережі. Але в процесі навчання використовують або ті самі реактиви, але в іншій, звичайно меншій упаковці, або, що буває частіше, у вигляді розчинів. Маються на увазі реактиви, при­значені для демонстраційних дослідів, фронтальних, лаборатор­них робіт і практичних занять.
Для демонстрування дослідів потрібний  спеціальний набір реактивів.  Сухі  речовини  і  розчини  для  вчителя  фасують у флакони і банки ємністю
0,25-0,5 л, їх обов’язково помічають наочними етикетками. Флакони мають бути зручними для відбирання сухих речовин    порцеляновими    ложечками    чи  шпателями. Банки з розчинами повинні бути з неушкодженими однотипними етикетками, однаковими за розмірами, охайними.
Етикетки виконують різними способами. Наприклад, знежирюють бічну поверхню банки ацетоном, потім пишуть етикетку тушшю, а після її висихання вкривають шаром масляного лаку. Можна також виготовити паперові етикетки, а після наклеювання їх (клеєм ПВА) покрити прозорою липкою стрічкою (або шаром розплавленого парафіну за допомогою пензля). Звичайно для розчинів найчастіше використовуваних речовин відводять або окрему невелику шафу, або стелаж біля демонстраційного столу чи розміщують їх на спеціальній полиці на столі. Інші на­бори реактивів розміщують на полицях препараторського стола і переносять у клас-лабораторію в міру потреби. [2, 7]

ХІД  ЗАНЯТТЯ
1.     Ознайомитися з нормативними документами з правил техніки безпеки в хімічній лабораторії, зберігання та поводження з реактивами.
2.     Ознайомитися з Базовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів; виписати перелік реактивів для демонстраційних дослідів.
3.     Скласти схему розміщення реактивів різних груп в шухлядах та сейфі лабораторії хімії.
4.     Оформити зразки етикеток для демонстраційних реактивів.
5.     Оформити пакет документів з даної теми в методичну папку вчителя-початківця.


Нормативні документи

    !!! Навчальна програма з хімії для 7-9 класів затверджена наказом МОН від 07.06.2017 №804

      Усе для вчителів хімії
      Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти
      Методичні рекомендації з хімії на 2016-2017 н.р.
      Про структуру 2016-2017 навчального року
      Хімія. 7 клас. Методичні рекомендації
      Програма з хімії 7-9 класи
      Безпечне проведення занять
      Інструкція лаборанта
      Інструкція
      Інструкція по веденню класного журнала
      Акт-дозвіл
      журнал реєстрації
      Паспорт кабінету
      Інструктивно-методичні матеріали
      Пам'ятка з правил протипожежної безпеки
      Вимоги до виконання письмових робіт
      Положення про навчальні кабінети
      Про обсяг і характер домашніх завдань

      Немає коментарів:

      Дописати коментар

      Підписатися на: Дописи (Atom)